- Козачков Павло Іванович - учитель інформатики Кіндратівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченнмя інформатики та програмування Костянтинівського району Донецької області
- Освіта, назва навчального закладу, рік закінчення, спеціальність за дипломом Освіта вища, в 1992 році закінчив Слов’янський державний педагогічний університет, спеціальність Математика і інформатика, кваліфікація: вчитель інформатики, математики, 1994 закінчив Слов’янський державний педагогічний університет, спеціальність Психологія, кваліфікація: практичний психолог шкільних закладів освіти, 2004 – магістратура Слов’янського державного педагогічний університету, спеціальність «Математика і інформатика», кваліфікація – «магістр-викладач математики і інформатики закладів середньої освіти»
- Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу) Кіндратівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та програмування Костянтинівського району Донецької області, 84208, вул. Заборського, 101/б, с.Кіндратівка, Костянтинівський район, Донецька область. Тел. 06267 5-12-30
8. Стаж роботи: загальний 25 років у тому числі педагогічний 25 роки
9. Кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
10. Звання - вчитель методист
11. Державні нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження)
Почесні грамоти Голови Костянтинівської районної державної адміністрації (2008, 2010, 2012, 2014)
Почесні Грамоти Костянтинівської районної ради (2011, 2013, 2014 рр)
Почесні грамоти відділу освіти Костянтинівської районної державної адміністрації (2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 рр)
12. Класи, в яких викладаєте 7-11
13. Мова викладання російська
14. Проблема (тема), над якою працюєте навчально-інформаційне середовище як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи в процесі навчання інформатики
15. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються дистанційне навчання, інформаційно-комунікаційні технології, інтерактивні технології, диференційоване навчання
16. Науково-педагогічна література, якою користуєтесь при підготовці до уроку фахові журнали: «Інформатика в школі», «Комп’ютер у сім’ї та школі», «Інформатика»; Інформатика. 9 клас: Розробки уроків / Н. Б. Чистякова, І. М. Шишко. — Х.: Видавництво «Ранок», 2015. — 256 с. (Майстер-клас) + Додаток (16 с.); Усi уроки iнформатики. 9 клас. — Х.: Вид. група «Основа», 2015; Інформатика. 9 клас. – Х.: Вид. група «Основа», 2015, Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 3 ч. / За ред. акад. М. І. Жалдака.- К.: Навчальна книга, 2014
17.Педагогічне кредо "Скажи мені – і я забуду. Покажи мені – і я запам'ятаю. Дай мені діяти самому – і я навчуся".
18. Павло Іванович Козачков має повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю «Інформатика» та здобув кваліфікацію магістра, вчителя інформатики в Донбаському державному педагогічному університеті. Постійно вдосконалює свій професійний рівень. Використовує диференційований та індивідуальний підхід до учнів. Володіє сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та їх якісним застосуванням, використовує інформаційно – комунікаційні, інноваційні технології на уроках інформатики.
У навчальному процесі значну увагу приділяє ознайомленню учнів з місцем і роллю інформаційно – комунікаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденному житті, їх підготовці до раціонального використання комп’ютерних засобів при розв’язуванні задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням. Працює над науково – методичною проблемою: «Впровадження інноваційних технологій для стимулювання розвитку інтелектуального і творчого потенціалу учнів, їх життєвих компетентностей у процесі вивчення інформатики» формує в дітей бази знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованого та ефективного використання сучасних інформаційно – комунікативних технологій у навчально – пізнавальній діяльності та повсякденному житті. Розвиває в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення.
Павло Іванович допомагає вчителям інших предметів проводити уроки з використанням інформаційно – комунікаційних технологій, інтернету.
Залучає дітей до участі у акціях «Година Коду» та «Хвиля Безпечного Інтернету». Поповнює інформацією шкільний веб-сайт.
Рівень знань учнів, яких навчає Павло Іванович, відповідає вимогам навчальної програми з інформатики. Його вихованці були призерами районного і обласних етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики.
Тісно співпрацює з батьками учнів школи, надає їм допомогу у питаннях навчання, виховання та розвитку їх дітей.
Вивчає передовий педагогічний досвід, застосовує його в навчально – виховному процесі. Бере активну участь у роботі районної науково-методичної комісії вчителів інформатики. Проводить відкриті уроки, виступає з повідомленнями та доповідями.
Користується повагою серед вчителів, учнів, батьків
З ДОСВІДУ РОБОТИ
НАВЧАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ
Актуальність теми. Широке проникнення в освітні процеси інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) поставило на порядок денний питання про необхідність нового погляду на традиційні засоби навчання учнів. Інформатизація освіти, як визначальна ланка процесу інформатизації суспільства, спрямована на підвищення якості змісту освіти, а також впровадження ІКТ у всі види діяльності в системі освіти, в тому числі й у навчальний процес.
Метою Концепції створення засобів навчання нового покоління для середніх закладів освіти України, що охоплюють сучасні досягнення науки і техніки, дають змогу використовувати новітні методи навчання, підвищити ефективність використання навчальною часу та поєднати різні види сприймання інформації, є забезпечення розвитку особистісних якостей школяра та розкриття його творчого потенціалу шляхом упровадження нових засобів навчання (В. П. Волинський, A. М. Гуржій, B. М. Доній, Ю. О. Жук, О. Я. Савченко, В. В. Самсонов, М. І. Шут).
Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, успішне вирішення якої дає змогу досягти суттєвого підвищення ефективності та якості навчального процесу, постійно перебуває в центрі уваги як дослідників, так і нас, вчителів-практиків. Реалізація загальнодидактичного принципу активності в навчанні має велике значення, оскільки навчання і розвиток мають діяльнісний характер, і від якості учіння як діяльності залежить результат навчання, розвитку і виховання школярів. Саме тому є актуальними питання наукового обґрунтування концептуальних підходів, формування пріоритетних ідей в галузі розробки засобів навчання нового покоління, дидактичних засад формування сучасного навчального середовища, забезпечення навчальних закладів разом з апаратними засобами також і педагогічними програмними засобами, розробленими відповідно до чинних програм вивчення навчальних предметів, розробки науково-методичного забезпечення та методів експериментального роботи для вивчення закономірностей навчально-виховного процесу з використанням засобів навчання нового покоління, виявлення їх впливу на активізацію навчально-пізнавальної діяльності у процесі вивчення шкільних предметів, зокрема, інформатики.
Результати проведеного нами констатуючого експерименту І рівня свідчать про те, що головною причиною недостатньої ефективності і недостатнього поширення комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання є нестача цих засобів для потенціального користувача, відсутність детальних і конкретизованих описів ефективних методик їх застосування у навчальному процесі (зокрема, у процесі вивчення інформатики), відсутність можливостей ефективного використання в умовах класно-урочної системи, мала кількість спеціалізованих навчальних прикладних програм з україномовним інтерфейсом.
Таким чином, існує протиріччя між науково-методичними досягненнями у галузі ІКТ і їхнім відображенням у засобах навчання у школі, світовими тенденціями реформування школи і розвитку освіти у нашій країні, об’єктивною необхідністю активізації навчальної діяльності школярів засобами, розробленими на основі ІКТ, і нерозробленістю відповідних засобів та методичного наповнення, що породжує актуальну соціальнозначущу проблему, на вирішення якої спрямований наш досвід роботи.
Можливість активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами на основі ІКТ визначили тему нашої роботи: Навчально-інформаційне середовище як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи у процесі навчання інформатики.
Мета нашої роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні ефективності використання навчально-інформаційних середовищ та розробці методики їх застосування для активізації пізнавальної діяльності старшокласників у процесі навчання інформатики.
В основу роботи покладено гіпотезу про те, що методично обґрунтоване цілеспрямоване використання в навчальному процесі навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС” активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє формуванню навчального інтересу, розвитку особистості в умовах сьогодення і тим самим підвищенню ефективності навчального процесу.
Завдання роботи:
- Виявити психолого-педагогічні умови організації навчання старшокласників, активізації їх пізнавальної діяльності.
- З’ясувати можливості вдосконалення навчального процесу з інформатики за рахунок використання засобів навчання на основі ІКТ.
- Створити навчально-інформаційне середовище (НІС) як універсальну оболонку, використання якої дає змогу організувати основні види навчальної діяльності учнів.
- Розробити навчальні матеріали (теоретичні відомості, вправи, запитання, тести) та методику їх подання на основі „ІнфоНІС”.
- Експериментальним шляхом перевірити ефективність запропонованої методики.
Об’єктом роботи є процес навчання інформатики учнів старших класів Кіндратівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та програмування.
Предмет роботи – методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів старшої школи у процесі навчання інформатики на основі використання навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС”.
Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи роботи: системний аналіз наукової психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з визначеної проблеми; аналіз програм, навчальних посібників і методичних рекомендацій, технічної літератури, існуючих програмних засобів; діагностичні (психолого-діагностичне анкетування, бесіди з учителями і учнями); обсерваційні (спостереження за навчальним процесом в школі, аналіз уроків інформатики у 9-11 класах, систематизація та узагальнення педагогічного досвіду); експериментальні (констатуючий, пошуковий, формуючий експерименти) з метою апробації запропонованої методики та експериментального впровадження у шкільну практику основних положень роботи; обробка педагогічного експерименту методами математичної статистики (підтвердження ефективності експериментальної методики).
Методологічною основою нашої роботи є Закон України „Про освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття), нормативні документи Міністерства освіти та науки України; положення теорії пізнання про взаємозв'язок теорії та практики, про пізнання як активну перетворювальну діяльність людини; дидактичні ідеї особистісно орієнтованого навчання; принцип психології про єдність свідомості і діяльності; теорія діяльнісного та поетапного підходу до формування прийомів розумової діяльності; основні положення концепції загальної середньої освіти як базової в єдиній системі неперервної освіти, розвитку шкільного курсу інформатики, інформатизації освіти та профільного навчання.
Наукова новизна нашої роботи полягає в теоретичному та експериментальному обґрунтуванні окремих компонентів методики організації навчально-пізнавальної діяльності учнів старшої школи у процесі навчання інформатики на основі використання навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС”. Уточнено зміст навчального матеріалу з інформатики (вивчення розділу інформатики „Програмні засоби загального призначення”), який сприяє активізації навчальної діяльності школярів.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що уточнено методи та прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання інформатики шляхом використання НІС; визначені напрямки використання навчально-інформаційних середовищ у навчальному процесі; визначено структуру і зміст тем розділу інформатики „Програмні засоби загального призначення (ПЗЗП)”, які можуть бути використані в курсі інформатики старшої школи для профільного навчання; визначені психолого-педагогічні особливості управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі вивчення ПЗЗП на основі навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС”. Отримані результати можуть бути використані для розв’язання проблем активізації навчально-пізнавальної діяльності у процесі навчання інших шкільних предметів.
Практичне значення роботи характеризується такими результатами: розроблено окремі компоненти методики організації навчально-пізнавальної діяльності учнів старшої школи (уточнено зміст, створено засоби навчання) у процесі навчання інформатики на основі використання навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС”;
- розроблено і впроваджено в навчальний процес навчально-інформаційне середовище „ІнфоНІС”, реалізоване у вигляді програмного засобу, яке може бути основою для розробки засобів навчання з різних навчальних предметів;
- розроблено навчальні матеріали, які містять теоретичні положення, систему практичних завдань, мультимедійні засоби для вивчення ПЗЗП у курсі шкільної інформатики;
- розроблено систему уроків щодо вивчення розділу інформатики „Програмні засоби загального призначення”.
Наш особистий внесок полягає в уточненні поняття „навчально-інформаційне середовище”; розробці навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС”, як універсальної оболонки, використання якої дає змогу організувати основні види навчальної діяльності старшокласників, та методики його використання; уточненні змісту і методики вивчення тем розділу шкільного курсу інформатики „Програмні засоби загального призначення”; наповненні „ІнфоНІС” навчальними матеріалами (системою теоретичних матеріалів, вправ, запитань, тестів) з відповідних тем.
Обґрунтованість і вірогідність отриманих в ході роботи результатів забезпечується методологічними основами, відповідністю основних положень результатам психолого-педагогічних і дидактичних досліджень, аналізом значного обсягу теоретичного та емпіричного матеріалу, відповідністю методів роботи його меті і завданням, впровадженням результатів роботи в педагогічну практику, позитивними відгуками колег-вчителів та методистів відділу освіти Костянтинівської районної державної адміністрації, результатами педагогічного експерименту.
Результати роботи впроваджено в навчальний процес Кіндратівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та програмування Костянтинівського району Донецької області.
Опис методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі середовища „ІнфоНІС
Вивчення інформаційних технологій у шкільному курсі інформатики зумовлене логікою розвитку інформаційної сфери суспільства і ставленням до персонального комп’ютера, як до якісно нового засобу виконання універсальних видів людської діяльності. За основу ми обрали зміст розділу шкільної інформатики „Програмні засоби загального призначення”. Це зумовлено такими чинниками:
- ефективне оволодіння старшокласниками інструментарієм ПЗЗП дасть змогу їм вправно використовувати засоби ІКТ у своїй навчальній та майбутній професійній діяльності;
- розробка нових версій ПЗЗП вимагає свого відображення у шкільних засобах навчання.
Підібрано навчальні матеріали для вивчення ПЗЗП (графічний, текстовий, табличний редактори, системи управління базами даних та розробки презентацій) із врахуванням профільної диференціації та описано методику їх використання на основі „ІнфоНІС”. Впровадження профільного вивчення інформатики у старших класах нашої Кіндратівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та програмування дає змогу вдовольнити запити кожного профілю, підвищити практичну значущість результатів навчання.
Структурні елементи „ІнфоНІС”: бази навчальних матеріалів та даних про користувачів; електронний посібник; засоби редагування, доповнення навчальних матеріалів; засоби опрацювання результатів, контролю; середовище навчання.
Розроблене навчально-інформаційне середовище „ІнфоНІС” може використовуватись на уроках різного типу для:
- подання навчального матеріалу;
- диференціації завдань стосовно навчальних успіхів учня;
- організації індивідуальної пізнавальної діяльності;
- проведення поточного та підсумкового контролю;
- доповнення викладу широким спектром додаткового, довідкового матеріалу;
- спрощення організаційної роботи, яка супроводжує навчальний процес.
Розробка інтерфейсу та засобів „ІнфоНІС” проводилась із врахуванням особливостей усіх типів дітей (візуальних, кінетичних, аудіальних). Враховані також такі вимоги до педагогічних програмних засобів як гіпертекстовість, мультимедійність, інтегрованість (поєднання теоретичних матеріалів, практичних завдань, запитань, тестів, програмних середовищ), конструктивність, інтерактивність.
Основою розробки „ІнфоНІС” обрано технології, зокрема HTML, PHP, JavaScript, MySQL, Macromedia Flash та інші. Їх застосування дало змогу створити умови для зручного подання та редагування навчальних матеріалів, а також організації навчально-виховного процесу, що відповідає інноваціям у суспільстві та освіті зокрема.
Обов’язковим елементом „ІнфоНІС” є мультимедіа, що виступає формою організації навчального матеріалу. Завдяки використанню звукового супроводу, анімації забезпечується принцип наочності, створюється можливість вибору найзручнішого способу подання матеріалу. Зміна інтонації в звуковому супроводі, використання різноманітних ефектів, жива мова, окремі „звертання” до користувача активізують, емоційно збагачують сприйняття навчального матеріалу.
Технологія гіпертексту та мультимедіа у середовищі „ІнфоНІС” забезпечує:
- гнучкість та простоту використання;
- зручний перехід до потрібного матеріалу чи пошук даних;
- реалізацію перехресних зв'язків;
- миттєвий зворотний зв’язок;
- поєднання різних способів подання матеріалу;
- унаочнення роботи з прикладними програмами;
- емоційне збагачення подання повідомлень;
- активізацію вербального та образного компонентів мислення учня;
- ефективне доповнення традиційних засобів навчання.
Ми пропонуємо використовувати „ІнфоНІС” в 9-11 класах, коли учні вже мають деякий загальноосвітній рівень підготовки, в них сформовані певні інтереси, загальні уявлення про роль комп’ютерів у сучасному суспільстві. Кожна навчальна програма має свої особливості, спрямована на розвиток тих чи інших якостей школяра. Інтегруючи різноманітні функції навчальних середовищ (багатогранна подача матеріалу, контроль, індивідуальний вибір учня) в „ІнфоНІС”, можна забезпечити навчання широкого кола учасників навчального процесу, активізувати пізнавальну діяльність учнів, зацікавити учнів, нестандартно поєднувати індивідуальне і групове навчання.
Говорячи про профільну старшу школу, акценти у навчанні з використанням НІС, легко можна зміщувати у потрібне русло, адже можливе його наповнення спеціалізованим матеріалом, вибір необхідних тем чи розділів. Тут можна легко, скеровуючи хід навчання, розвивати різні види діяльності учнів. Слід наголосити і на можливості використання різноманітних форм і методів, зокрема, таких, як виконання творчих завдань, співучасть у розробці середовища, елементи змагань та ін.
Найважливішим досягненням при використанні навчально-інформаційних середовищ є розвиток умінь та навичок самостійної пізнавальної діяльності, потреба яких у сучасному суспільстві є очевидною.
Основні позитивні моменти використання НІС у шкільній практиці:
- забезпечення індивідуалізації навчання;
- врахування вікових особливостей учнів;
- забезпечення систематичної інтерактивності;
- поєднання різних видів способів подання даних завдяки використання мультимедіа;
- здійснення динамічного та систематичного контролю;
- забезпечення великої кількості творчих та інших завдань за рахунок використання баз даних;
- створення зручного режиму роботи;
- формування в учнів рефлексії своєї діяльності;
- впровадження дистанційного навчання.
Навчально-інформаційне середовище „ІнфоНІС” можна використовувати як засіб для доповнення традиційного навчання у школі дистанційним, як додатковою формою організації навчально-пізнавальної діяльності. Це можуть бути факультативи, додаткові заняття тощо.
Для перевірки гіпотези нашого роботи та уточнення методики роботи із запропонованим навчально-інформаційним середовищем „ІнфоНІС”, протягом 2015-2016 навчального року нами на базі школи був педагогічний експеримент. У його процесі розв’язувались такі завдання:
- дослідити стан вивчення інформатики в 9-11 класах, забезпечення методичними матеріалами, педагогічними програмними засобами;
- виявити особливості проведення уроків інформатики, організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, роль предмету у їхній діяльності;
- проаналізувати типи педагогічних програмних засобів і можливості їх використання у класно-урочній системі, профільній школі;
- впровадження розробленого навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС” в практику школи, роботи ефективності його використання;
- уточнити шляхи та методичні прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення ПЗЗП, використовуючи „ІнфоНІС”;
- перевірити ефективність запропонованої методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання інформатики.
На теоретичному етапі нами було вивчено та проаналізовано діючі програми, підручники; виявлена можливість використання в навчальному процесі педагогічних програмних засобів та їх поширення у школах; вивчений стан матеріально-технічної бази шкіл; підібрано методи визначення ефективності експериментальної методики.
На констатуючому етапі (2013-2014 н.р.) виділено в шкільному курсі інформатики теми, на основі яких буде випробувана методика активізації навчально-пізнавальної діяльності; зібрано дані про використання педагогічних програмних засобів, зокрема навчально-інформаційних середовищ; виокремлено характерні для НІС ознаки; змодельована структура „ІнфоНІС”.
Результатом даного етапу було спроектоване навчально-інформаційне середовище, яке могло б використовуватись як оболонка для організації навчальної діяльності з довільного предмету; здійснена його програмна реалізація; накопичувалися навчальні матеріали щодо вивчення ПЗЗП.
Під час пошукового етапу експерименту (2014-2015 н.р.) були підібрані навчальні матеріали (теоретичний матеріал, завдання) для вивчення ПЗЗП (текстового, графічного, табличного редакторів, систем створення презентацій та управління базами даних) в шкільному курсі інформатики; завершений програмістський бік „ІнфоНІС”; розроблена методика проведення уроків із використанням „ІнфоНІС”, здійснено попередній аналіз запропонованої методики.
Результатом пошукового експерименту стали методичні рекомендації щодо організації навчально-пізнавальної діяльності старшокласників у процесі вивчення ПЗЗП, використовуючи „ІнфоНІС”.
Для підтвердження висунутої гіпотези, про те, що використання навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС” і застосування розробленої методики його використання сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів і тим самим підвищенню ефективності навчального процесу, була організована заключна стадія педагогічного роботи – формуючий експеримент (2015-2016 н.р.). Запропонована методика впроваджувалася у Кіндратівській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та програмування Костянтинівського району Донецької області. Проводилось анкетування учнів, контрольні роботи з метою визначення ефективності методики та підтвердження робочої гіпотези роботи. Це дало змогу отримати значний обсяг статистичних даних, які об’єктивно характеризують результативність навчального процесу і динаміку розвитку пізнавальної активності учнів.
Розуміючи, що активізація пізнавальної діяльності учнів безпосередньо виміряна не може бути, ми спостерігали за розвитком виділених компонент навчально-пізнавальної діяльності. Для цього було виділено критерії до трьох рівнів: „високий”, „середній” і „низький” та використано непараметричний знаковий критерій.
Крім того, з’ясовувався вплив використання „ІнфоНІС” на підвищення успішності навчання. Вивчення кожної теми завершувалося проведенням підсумкових робіт у всіх класах, у процесі яких учні набирали певну кількість балів.
Експеримент показав, що повністю підтверджено гіпотезу про те, що методично обґрунтоване цілеспрямоване використання в навчальному процесі навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС” активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє формуванню навчального інтересу, розвитку особистості в умовах сьогодення і тим самим підвищенню ефективності навчального процесу.
ВИСНОВКИ
Відповідно до мети та висунутої гіпотези в процесі роботи отримано наступні основні результати:
- розроблено окремі компоненти методичної системи навчання інформатики: уточнено зміст і структуру тем розділу шкільного курсу інформатики „Програмні засоби загального призначення”, засоби та методи навчання;
- розроблено і впроваджено в навчальний процес навчально-інформаційне середовище „ІнфоНІС”, реалізоване у вигляді програмного засобу, яке може бути основою для розробки електронних посібників з різних навчальних предметів;
- наповнено „ІнфоНІС” навчальними матеріалами (системою теоретичних матеріалів, практичних завдань, запитань, тестів, мультимедійними засобами наочності) з розділу „Програмні засоби загального призначення”;
- розроблено поурочне планування та структуру уроків із запропонованих тем із використанням „ІнфоНІС”.
Висновки:
1. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів старшої школи у процесі навчання інформатики на основі інформаційно-комунікаційних технологій є основою формування майбутнього фахівця, який би вільно володів інструментами збирання, обробки та зберігання даних. Організація навчання інформатики на основі діяльнісної теорії навчання, конструктивного підходу дає змогу забезпечити ефективність навчання і підвищити практичну значущість його результатів.
Розвиток пізнавального інтересу, врахування вікових особливостей старшокласників, досягнень суспільства, використання засобів навчання на основі ІКТ активізує пізнавальну діяльність школярів.
2. Використання навчально-інформаційних середовищ для організації пізнавальної діяльності учнів та її управління є доцільним у старшій школі, оскільки дає змогу забезпечити різнотипне подання навчальних матеріалів, диференціацію завдань стосовно навчальних успіхів учня, індивідуальну роботу школяра, проведення поточного та підсумкового контролю, доповнення викладу широким спектром додаткового, довідкового матеріалу, дає змогу уникнути рутинної роботи, яка супроводжує навчальний процес.
3. Оволодіння прикладними засобами загального призначення має значний потенціал і є необхідним для вчителя. Зміст навчання і його практичне використання активізує пізнавальну діяльність старшокласників, сприяє розвитку умінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати; формує ставлення до засобів інформаційно-комунікаційних технологій як до інструментів пізнання. Останньому сприяє також використання навчально-інформаційного середовища на уроках для подання матеріалу, його закріплення, контролю знань тощо.
4. Використання навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС” дає змогу збільшити питому вагу самостійної роботи учня, активізувати його діяльність, звільнити вчителя від тривалих організаційних моментів; а також забезпечує можливість організації на його основі дистанційного навчання, яке ми розглядаємо як додаткову форму організації навчально-пізнавальної діяльності для доповнення традиційної. Це можуть бути факультативи, додаткові заняття тощо.
5. Застосування розробленої методики сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи у процесі вивчення програмних засобів загального призначення, підвищенню успішності навчання, формуванню мотивації, виробленню навиків самостійної роботи, підготовці до майбутньої діяльності.
Отримані результати дали змогу намітити деякі напрямки подальших досліджень:
- можливість забезпечити навчання всього курсу шкільної інформатики засобами „ІнфоНІС”;
- розробка методичних матеріалів, посібників, компакт-дисків як складових навчально-інформаційного середовища „ІнфоНІС” для вивчення інформатики;
- використання „ІнфоНІС” для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на інших шкільних предметах;
- забезпечення профільного навчання;
- організації дистанційного навчання на базі „ІнфоНІС”.